Кожна людина має свої страхи. Щось, що змушує кров холонути в жилах, а серце битися в шаленому ритмі. Боятися можна чого завгодно, чи то змій, чи то висоти, але у кожного є страх залишитися наодинці з відчуттям того, що ніхто тебе не почує і не врятує в разі біди. А хто каже, що не боїться, насправді наляканий ще більше. І я один із них.
Події гри Kholat вирують довкола трагедії, що сталася взимку 1959 року в Уральських горах. Дев’ятеро студентів на чолі з Ігорем Дятловим вирушили підкорювати гору Отортен. Згодом їх було знайдено мертвими з тяжкими пораненнями та переломами. Тіла були розкидані по всьому перевалу, який, до речі, був названий на честь Дятлова. Протягом багатьох років вчені з усього світу намагалися зрозуміти, що ж сталося тоді на перевалі. Було запропоновано багато теорій — як наукових так і містичних, — які досі не підтверджені. Проте й не спростовані.
Як замерзнути влітку?
Розробники надали змогу зіграти за одного з детективів, які розслідували ці трагічні події. Прибувши до спорожнілого міста Івдель, ви одразу ж вирушаєте на те саме місце смерті студентів, де і отримуєте мапу, компас та ліхтарик, з якими й будете поступово дізнаватись причини загибелі молоді.
Протягом всієї гри ви будете відчувати, що за вами хтось стежить. Їй богу! Я ледь не кожні 30 секунд обертався через ефект присутності когось позаду! Також наявне відчуття страхітливої самотності. Ніхто з вами не буде розмовляти і ніхто вас не збирається рятувати. Ось що мене змусило припинити грати вже після 20 хвилин — мені стало лячно від того, що я сам замерзаю в засніжених горах, хоч у кімнаті, поряд зі мною, було ще двоє людей, а надворі температура сягала позначки у +30. Розробникам якимось чином вдалося примусити вірити мене в те, що відбувається на екрані, що, на мою думку, є великим досягненням.
Запасіться хлібними крихтами
Під час гри нам доведеться знаходити нотатки померлих студентів, а також різні записи простих людей та наукові нотатки. Кожен знайдений аркуш містить у собі певну інформацію, що висвітлює події, які відбувалися на перевалі протягом кількох років. І якщо ви гадаєте, що це буде легка прогулянка, то дуже помиляєтеся. З самісінького початку гри ви отримаєте мапу, на якій зазначені координати ключових місць, в яких ви повинні побувати. Також вона містить зображення стежок, ландшафту місцевості та позначки місць, які ви вже відвідали (майже завжди з похибкою в кілька градусів). І це все.
Немає ніякого покажчика вашого розташування, як і не вказується, куди саме потрібно йти. Ще й координати не завжди бувають точними, завдяки чому можна легко заблукати. І це просто чудово! Гра, як не дивно, доволі тривалий час не набридає нудним бродінням в пошуках паперів, як це було у Slender. Це такий собі симулятор спортивного орієнтування в засніжених горах, який наділений похмурою атмосферою.
До речі про ландшафт. Тут він доволі різноманітний: зустрічаються як засніжені гори, так і пустки, печери, закинуті будівлі, вигорілі ліси. Печери зроблені на диво вдало: відлуння крапання води, звислі зі стелі бурульки, реалістично намальовані рельєфи стін — усе це додає грі ще більше атмосфери.
Тут є ще хтось або щось?
Під час такого „спортивного орієнтування“ вам будуть траплятися духи — нейтральні і агресивні. І щоб менше тішити себе зустріччю з ними, потрібно не зловживати використанням ліхтарика, оскільки, на відміну від того ж Alan Wake, це тільки дратує духів, а не робить їх слабшими. Поміж іншого, у грі потрібно якнайдалі триматися від помаранчевого туману, який, як і злі духи, несе смерть.
Графічна складова Kholat також заслуговує на похвалу. Unreal Engine 4 малює дуже красиві пейзажі, скріншоти яких можна сміливо ставити в якості шпалер на своїй стільниці.
Одним із головних аспектів всіх горорів є звуковий супровід. У Kholat він до всирачки атмосферний! Звуки завірюх, обвалів каміння в горах, вовчий гавкіт десь удалині та декілька моторошних мелодій, від яких у мене серце в п’ятки втікає. Окремої похвали заслуговують чудові композиції, записані Мері Елізабет МакҐлінн, яка, між іншим, співала для іншого горору — Silent Hill.
Якщо розібратися, то Kholat — це ще одна блукалка з пошуком макулатури, але цікава і атмосферна, словом, крутезна. І чхати, що з часом це блукання починає набридати та ставати рутинним. Без сумніву, гра заслуговує на місце у вашій бібліотеці.
Вдалося
- прихильник атмосферних ігор
- цінуєте добрий звук
- хочете грати у красиві ігри
- шукаєте у грі виклик
Не вдалося
- боїтесь всього, що рухається
- не вмієте користуватися мізками
- не уважний
Cподобалася стаття? Підтримай PlayUA
На платформі Donatello ви можете підтримати нас як одноразовим донатом, так і оформити щомісячну підписку. Усі наші підписники на Donatello отримують цифрові або фізичні приємнощі залежно від суми донату. Долучайтеся до нашої спільноти!